Як визначити індекс успішності адвоката? Звичайно, перший, найбільш відповідний і красномовний показник – це відсоток виграних справ. Далі можна брати по абсолютній вартості повернутого майна/відсуджених коштів та ін.
Так, з цим не посперечаєшся. Але якщо ввести такий показник, як «без хабарів суддям та правоохоронцям» — то рядки успішних і могутніх адвокатів суттєво порідшають. Ви зауважите – ну хто ж в такому зізнається! І, взагалі, хіба клієнта має турбувати, які засоби впроваджує адвокат для його перемоги? Так, має. Бо це лише в Україні/Росії і ще кількох корумпованих державах, суттєву роль досі грають неправомірні, куплені за гроші рішення, прийняті на основі підроблених документів і фальшивих доказів. Водночас, глобалізація, інтеграція у міжнародні правові структури з кожним місяцем звужує поле для маневру вітчизняним корупціонерам-державникам, хитрим юристам і хабарникам суддям. Та й спокійно спати, навіть закордоном, з віджатим майном, чи незаконно виведеними грошима, вже не вдасться. Бо по всьому цивілізованому світу щомісяця ловлять і арештовують рахунки десятків, сотень горе-фінансистів, банкірів, рейдерів, шахраїв-авантюристів, що розбагатіли завдяки корумпованим оборудкам у своїх недорозвинутих країнах. І там вже не допомагають ніякі статки та хабарі – історія олігарха Фірташа яскравий тому приклад. Тож адвокатська успішність на корупції – такий собі показник, який в будь-який час може легко обернутися болючою поразкою.
Та є ще один показник, який, насправді, розкриває індекс потенціалу успішності. Це так званий – «фактор прецеденту», тобто рішення, яке було прийнято без наявності попередньої практики в аналогічних ситуаціях. Тобто, раніше прецедентів для застосування норм і положень закону саме в такій послідовності ще не було. Проте, усі прийняті рішення по справі вже стають важливим прецедентом, на який можуть орієнтуватись як адвокати в підготовці позову, так і судді в аргументації своїх ухвал.
Відомий український адвокат Вадим Чунжин розкрив деякі подробиці юридичних прецедентів, які стали можливими за його участі.
— Вадиме, в свій час ви виграли дуже важкий і виснажливий процес у «ПриватБанка» і стягнули на користь вашого клієнта близько 4 500 000 гривень. Які важливі юридичні прецеденти були застосовані в цій справі?
(Нагадаємо, на ПАТ «ПриватБанк» подало до суду ТОВ «Брівер» за привласнення, фактично викрадення, рахунків фірми при переведенні бізнесу з Криму до материкової України після окупації півострову.)
Посилання на справи:
http://reyestr.court.gov.ua/Review/44373051
http://reyestr.court.gov.ua/Review/57539973
http://reyestr.court.gov.ua/Review/62329664
http://reyestr.court.gov.ua/Review/73261219
— Так, виграти цей процес було дуже складно. Такий нюанс – основне рішення по суду першої інстанції було прийнято в Дніпрі, де проти Коломойського судді дуже неохоче приймали рішення (тоді ще «ПриватБанк» був у власності пана Коломойського, — ред.).
Але ми змогли побудувати стратегію і тактику таким чином, що судді були змушені приймати законні рішення на користь моїх клієнтів. І зважте – без жодних хабарів). Особливо хочу відзначити молоду дніпровську суддю Соловйову А.Є., яка при винесенні рішень, керувалася виключно положеннями закону. Хоча знаю, що на неї чинився шалений тиск.
Отже за час впровадження цієї справи, завдяки судовим рішенням було затверджено наступні дуже важливі прецеденти.
- Вперше сформована єдина правозастосовна судова практика по стягненню з банку валюти, що була на рахунках підприємства, яке мало юридичну адресу у Криму, але після анексії перевело власні активи на материкову Україну. Тепер за цим прецедентом приймається багато законних рішень, які дозволяють підприємствам повертати свої законні кошти.
- Сформована єдина правозастосовна практика по стягненню активів саме в тій валюті, що була на поточних рахунках фірми-позивача. Також було прийнято рішення по стягненню грошей у валюті по курсу, який актуальний на момент виконання рішення, а не по грабіжницькому курсу на момент винесення рішення 2 роки тому.
- Сформована практика судового виконання рішення в ситуації, коли Націоналізований банк вважає, що його рахунки не можна арештовувати, і прагне поставити клієнта в чергу на 2-4 роки.
- Сформована практика, як домогтися виконати рішення суду про стягнення грошей без хабарів виконавцям і Мін’юсту, які вимагають 30% від суми стягнення.
Все це разом відкрило для адвокатів досить сприятливу базу для маневрів і пошуку оптимальної стратегії і тактики дій в подібних ситуаціях.
— Вадиме, у вас було кілька важливих судових прецедентів у судових процесах з прокуратурою, яка, на жаль, відома своїми неправомірними діями, тиском на підприємців, зв’язками з рейдерами та державними корупціонерами. Що це були за прецеденти?
— Так, у справі № 587/430/16-ц мені вдалося домогтись рішення Верховного Суду України, яке усунуло прокуратуру від неправомірного тиску на приватних підприємців.
Це була фірма переселенців з Донбасу, яка втратила бізнес та виїхала з окупованого Донбасу. Люди вклали усі наявні кошти, які вдалося зберегти, у земельні ділянки ОСГ. Але, як з’ясувалось пізніше, ці земельні ділянки були виведені з якимись «можливими порушеннями» у діях первинних продавців. Хоча всі документи на ці ділянки були оформлені з узгодженням місцевих органів ДЗК, а, можливо і прокуратури. В результаті, мої клієнти сплатили немалі реальні гроші за оформлені ділянки, але могли все втратити, бо місцева прокуратура вирішила на цьому нажитись і подала позов на арешт цих ділянок. Я зміг доказати, що цей позов має подавати не прокуратура, а саме ДЗК – структура, яка займалася відведенням землі та оформленням паперів.
В результаті, люди зберегли власні фінанси, а вітчизняне право тепер має прецедент, при якому у разі виникнення спірних питань по майну, представляти інтереси держави має саме державне підприємство, яке має до цього безпосереднє відношення.
Тоді як прокуратура в цьому випадку — це більш психологічний тиск як на суд, так і на відповідача.
Цей важливий прецедент дозволив захистити права добросовісного набувача для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.
Також була викрита схема, яка довела, що саме посадові особи ДЗК навмисно порушували закон, а потім продавали землю добросовісним набувачам за допомогою підставних осіб. Потім вони ж, за допомогою прокуратури, намагалися «повернути» цю землю державі, а свої оборудки прикривали нібито неспроможністю управління ДЗК представляти інтереси держави. Далі ця схема реалізовувалася по-новій, з іншими клієнтами. І в подібній ситуації на сьогоднішній день опинились тисячі добросовісних набувачів, які готові сумлінно обробляти цю землю, але не можуть цього робити, бо спритні ділки з органів влади використали їх у злочинній схемі власного збагачення. Саме завдяки цьому багато потенційних інвесторів відмовляються вкладати кошти в агросектор, бо бачать, що гроші можуть легко щезнути, а землю може легко відібрати корумпована українська система.
Тепер у інвесторів та добросовісних набувачів є інструмент, за яким можна успішно ламати корупційні схеми та відстоювати свої права. Щоправда, ці норми треба ще вміти вчасно і влучно застосовувати. Але це вже – справа досвіду і техніки.
Посилання рішення судів у цій справі:
http://reyestr.court.gov.ua/Review/80917031
http://reyestr.court.gov.ua/Review/80459560
ogladach 